18 травня в Україні відзначають День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу. У 2025 році виповнюється 81 рік від трагічних подій – депортації кримських татар із території Кримського півострова, здійсненої радянським тоталітарним режимом у 1944 році.
Депортація кардинально змінила демографічний та культурний ландшафт Криму. Але разом із тим вона стала частиною спільної історичної пам’яті українців і кримських татар. Обидва народи зазнали злочинів тоталітарних режимів, спрямованих на винищення ідентичності, культури, мови. Вшанування пам’яті жертв депортації – це продовження боротьби за право бути собою, це пам’ять про наші спільні трагедії: від зруйнування Запорізької Січі до повномасштабної війни 24 лютого 2022 року.
Депортація кримських татар – це не лише про фізичне переселення. Це насамперед про намагання знищити саму суть народу: його ім’я, гідність,
За офіційними даними, тільки в перші місяці вигнання – з травня по листопад 1944 року від хвороб і виснаження в Узбекистані померло 10105 спецпереселенців з Криму, тобто близько 7% від числа прибулих. Протягом 1944–1956 рр. через надсмертність, спричинену депортацією, та умовами перебування у спецпоселеннях, загинуло 49 200 осіб. На перші чотири роки перебування у вигнанні припадає 65.9 % загальної кількості загиблих. Згідно з переписом Національного руху кримськотатарського народу, за перші роки депортації померло 46,2% народу.
Ця трагедія і досі відлунює в пам’яті нації, нагадуючи про необхідність збереження історичної пам’яті та боротьби за справедливість.